Щойно я зрозумів, що забув представитися. Так, я розумію, що наразі більшість моїх френдів складають люди, які і так знають мене особисто, бо в мене дуже молодий ЖЖ (хоч і вже третій за рахунком) . Але така ситуація явно недовговічна, тому, думаю, буде доречним розказати декілька слів про себе і повісити цей пост на верхівці журналу. На майбутнє, так би мовити.

Отже...

Мене звати Пекуровський Гліб. День народження - Геллоуін, 31 жовтня. Знак Зодіаку - Скорпіон. Станом на час написання цього манускрипту мені 21 рік. Проживаю в м. Києві, наразі завершую своє навчання в Національному Авіаційному Університеті, спеціальність - "системи захисту від несанкціонованого доступу".

Але все ж більшим чином в душі я - гуманітарій.
Мій музичний гурт має назву Elleven, де я волею долі змінив місце за синтезатором на мікрофон і нині є вокалістом. Паралельно відточую вокальну кваліфікацію із педагогом. Не стану про це багато тут писати, бо для цього у Всесвітньому Павутинні існують інші місця, як то: офіційний сайт, група у соціальній мережі Вконтакті та сторінка MySpace, де можна дістати більше інформації на вказану тематику. А цей журнал най буде для речей особистих.

Відповідно, маю зацікавленність у теорії звукозапису і всьому, що з ним пов'язано - музичні інструменти, аранжування, зведення та мастеринг, концертна та студійна звукорежисура і т.д. Граю на клавішних і трошки на гітарі. Нещодавно взявся за освоєння блокфлейти. Найцікавішим мистецьким досвідом на даний момент для мене являється участь у підготовці серії новорічних спектаклів "Корона Чарівної Імперії" та "Новорічна Олімпіада в Лапландії" на посаді саундмастера (яке вумне слово). Театр - то, однозначно, цілий світ, який з тих пір і міцно зайняв місце в моїй душі. Мистецтво, ёптить! :)

В літературі маю відносно різноманітні смакові преференції, але все ж схиляюся до нереалістичної літератури, казок та міфології. Серед найулюбленіших літературних творів варто відзначити "Майстра та Маргартиу" М. Булгакова, "Хришталевий Грот" М. Стюарт та "Алісу в Країні Див" Льюїса Керрола і ще багато чого, про що не зараз.

Володію англійською, цікавлюся практикою художнього перекладу. Маю схильність до читання мовою оригіналу.

Характер стійкий. Не одружений. :)

Теоретично можу продовжувати це резюме, але, напевно, для першого знайомства інформаціїї достатньо. Про все інше вже маєте судити самі, так як я у цьому питанні аж надто суб'єктивний. Як то кажуть, хлопчина я, напевно, хороший, але не очікуйте від мене див. Я ж просто людина, як не крути.:)

На цьому відкланюся. Keep smiling.;)

Перефразируя классика - "рукописи не горят".

Из собственного комментария в кое-чьем ЖЖ -

"В этом иногда и заключается главный недостаток блогов. Они помнят все.;) Даже больше чем голова."

Когда-то давным давно я с нервов снес к чертям ЖЖ, который вел более двух лет. Он семнатически был связан с людьми, которых я больше не хотел знать, с достаточно болезненными жизненными событиями и начал ассоциироваться с болотом негатива, поэтому и не выжил.

Прошло два года. Нервы уляглись, жизнь воспринимается легче.

Зачем я удалил тот ЖЖ? Посидел бы сейчас, повспоминал. Эх.

Жаль, что рукописи иногда таки горят.
 

Кхе-кхе... не ждали?
Будучи предельно откровенным, скажу вам по секрету, что сам пребываю в состоянии *shocked*.
Порой ночью в голову приходят странные мысли. Например, сделать запись в блоге после годичного отсутствия.

Дорогие мои хорошие!
Не буду "вводити вас в оману" - очередная моя затея завести ЖЖ и вести его регулярно провалилась. Но нет, я наверное помудрел, поэтому не буду раскидываться сим ценным ресурсом и удалять его, как поступил однажды, о чем сейчас горько сожалею. Не хочу своего перечеркнутого имени в чьем-то списке друзей, равно как и чтобы моя "Третя спроба" однажды сменилась "Четвертой", "Пятой", "N-ной". Хотя третья она лишь номинально - фактически, это первое ЖЖ, в котором я принадлежу себе целиком и полностью. Поэтому торжественно сообщаю, что ему - быть!

Однако.
В свете всего (не)произошедшего за последний год очевидно, что журнал ведется в пассивном режиме - я комментирую, но сам не пишу. Соответственно, зная себя, мне трудно обещать какое-либо изменение в этой ситуации. Так или иначе, попробую приложить к этому усилия. ;) Если, конечно, это будет нужно кому-то кроме меня.

А до тех пор... запомните одну прописную истину.
Дама бубен варила бульон и жарила десять котлет. Десятка бубен украла бульон, котлеты украл валет!
Запомните, это важно.

На этом раскланяюсь, время позднее, а вставать рано.

Віднині дублюю цей блог на hiblogger.net.
Якщо хтось з вас вже там - стучіть сюди!

- Батьку, а що таке ХЗ?
- Це таке скорочення від ХтоЗна, синку.

 

Всему, что действительно нужно знать о жизни, о том, что делать и каким быть, я научился в детском саду. Я нашел мудрость не на самой вершине горы знаний, а в песочнице в воскресной школе. Вот чему я научился:

Делись всем, что имеешь; играй честно; не дерись; клади вещи туда, где их взял; убирай за собой; не бери чужого; извинись, если кого-то задел; мой руки перед едой; сливай за собой в туалете; теплое молоко и печенье - это хорошая еда; живи в равновесии - немного учись, немного думай, немного рисуй, пой, танцуй, играй и работай каждый день; спи после обеда. Выходя из дома, соблюдайте правила дорожного движения, возьмитесь за руки и держитесь вместе. Замечайте чудеса.

Роберт Фулгем, американский писатель
 

Чи, скажімо, Давня Індія. Соціум розділено на касти усілякі - брахмани там, кшатрії ще, вайш'ї, або шудри... ну там якісь ще вумні слова були, не пам'ятаю.

Так і у нас.
Є в нас водії маршруток, скажімо. Є таксисти - це взагалі така окрема каста, що мама не засмучуйсь. Є кондуктори в громадському транспорті - такі собі льодоколи "Арктика" з девізом "Пєрєдайом на проєзд!". Про деякі прошарки населення Борщагівки я вже й мовчу.

А є ще одна найокреміша каста. Називається "тьоті-продавщиці Форнетті".

Доречі, про продавщиць.
Ну, ви знаєте, у нашого люду проблема одна - або грошей нема взагалі, або їх на рабоцє щойно видали, і всі вони у великих купюрах - 100 там, 200 гривень, якщо пощастить.

От бувало поспішаєш кудись сильно дуже, біжиш стрємглав, і тут згадуєш, що тобі терміново треба дєнюжку розмінять. Підходиш до ларьочку, дайош яку-небудь більш-менш величку купюру, починаючи з 50 грн., і купуєш якусь жувачку чи шо. Твої ноги, була б їх воля, вже б побіжали дуже далеченько, ан ось бабуся-продавщиця, яка скоріше за все, продавала жувачку колись ще Л. П Бєрії, візьме в тебе купюру, піднесе до світла, і своїм оком-алмазом почне перевіряти її на фальшивість. Ноги твої біжать на місці, а вона стоїть і перевіряє. І перевіряє. І перевіряє.
І ти оце на місці біжиш і думаєш, що невже в тієї бабусі в очах прошитий ультрафіолетовий випомінювач і вона на пам'ять знає всю матрицю відмінностей однієї купюри від іншої, що НАСПРАВДІ може на око розпізнати фальшиву.
І в таку хвилину ти розумієш, що в такій ситуації єдиноможливо сказати лише: "Беріть, бабусю, беріть, 10 хвилин тому надрукував, не повірите"...

В общім, купивши нарешті жувачку, отримуєш також на здачу купу дрібноти - скажімо, 75 копійок в 5-ти копійкових монетах і з десяток 1-копійкових, але це вже, як то кажуть, "савсєм другая історія" (с).

Отже, за соціальну диференційованість, любі друзі! :)

Напевно, якщо вже й робити якісь топи найкращих пісень року, то безсумнівно, на превеликий подив для мене самого, оця буде десь на перших місцях:



Мало було пісень які чіпляли аж настільки. Діло вам кажу.

PS. І, кстаті, вєсьма ах*єнний кліп.

Однако же. 
Хто не знає - соціальна мережа Вконтактє доступна з деяких пір також білоруською мовою. Змінити мову інтерфейсу можна в Налаштуваннях. Воно того варте.

Кому цікаво - основне робоче меню виглядає так:

Мая Старонка
Мае Сябры
Мае Фатаздымкі
Мае Відэазапісы
Мае Аўдыёзапісы
Мае Паведамленьні
Мае Нататкі
Мае Суполкі
Мае Сустрэчы
Мае Навіны
Мае Закладкі
Мае Наладкі
Прапановы
Меркаваньні
Праграмы
Пытаньні

Усьо, мої сябри, чи то пак - френди, я підсів.:)

Родные мои! Ненаглядные!
Подумалось вдруг - давненько че-то выборов не было никаких... А ЗРЯ! Столько ж веселья блин! Тотализатор прям! Казино отдыхает вопщем.

К хорошему быстро привыкаешь, эт однозначно.

Наскільки вам може бути відомо, ваш покірний слуга навчається на спеціаліста із систем захисту від несанкціонованого доступу, а тому керуючись власними науковими інтересами часто переглядає відповідну літературу, статті, інтернет-магазини і т.д.

І от, таваріщі! На сторінках secur.su я знайшов, не побоюся цього слова( достіженіє у отраслі інформаційної безпеки! )

Дано:                                                            
до Нового Року залишилось 10 днів  
______________________________
Знайти:                                                      
вірогдіність того, що до 31-го грудня  в моєму життя трапиться щось вагоме.

Розв'язання:

P = 10/365 = 0, 02739.                                                                     
                                                                     

Відповідь: Р = 0,02739 або 2,7%.
Висновок: враховуючи те, що величина знайденої вірогідності знаходиться в діапазоні інструментальної похибки, час підбивати ( особисті підсумки 2008-го Року )

 

Каг там вставляється кортінго в ЖЖ? Наче так... Точно! Пасматрітє:

 

От! Власне, чого і вам же-ла-ю.:)

До уваги усіх шанувальників гурту Elleven, преси та інших мас-медіа.
Після півроку проведення кастингу вокалістів станом на 04.12.08 прийнято наступні рішення:

• Кастинг вокалістів вважати завершеним.
• На посаду вокаліста призначити клавішника гурту Пекуровського Гліба (мене тобто - нот. авт.)
• З січня 2009 року направити вищевказану особу (мене тобто - нот. авт.) на вокальні курси для підвищення кваліфікації
• Позастроково оголосити про пошук клавішни(ка)(ці) на віднині вакантну посаду

Із такими новинами гурт проведе останню репетицію у 2008-му році 8-го грудня і повернеться на репетиційну базу вже в новому році.
Шукайте оновлену інформацію на офіційному сайті та у групі в соціальній мережі Вконтактє.

Нагадуємо наші контакти:

Офіційний сайт: http://www.elleven.com.ua
E-mail: management@elleven.com.ua
MySpace: http://myspace.com/ellevenproject
 

Цікава це штука - ЖЖ.
Колись щодня мав про що написати, а наразі витрачаю годину, щоб знайти вдалу тему.
Можливо, це про щось свідчить. А можливо, і ні. Хтозна.
Відомо достеменно лиш одне. Скажу вам по секрету. Снікерс з лісовим горіхом - ІСНУЄ!
І, напевно, на цьому все. Тримайтеся там!;)